СПОСОБИ КОНТРОЛЮ СТРАХУ ПЕРЕД ПУБЛІЧНИМ ВИСТУПОМ

Страх—це примітивний інстинкт, який говорить, що від небезпеки потрібно втікати. Щоб перемогти цю реакцію, потрібно користуватися логікою та розумом.
Сплануйте, уявіть, який вигляд матимете перед аудиторією (одяг, взуття, зачіска).
До місця, з якого будете виступати, рухайтеся повільно. Тоді складається враження, що ви контролюєте ситуацію.
Слідкуйте за поставою: випрямте шию, тримайте голову так, щоб лінія підборіддя була горизонтальною.
Подивіться в очі тим, хто вас слухатиме. Коли дивитеся у вічі співрозмовнику, ви встановлюєте невидимий контакт.
Посміхніться. У цей час виникає невелика пауза, під час якої ви злегка відкриваєте губи, можна про себе сказати слово «два».
Стійте спокійно. Зведіть рухи до мінімуму.
Жести повинні підсилювати значення сказаних вами слів. Жести, зроблені на рівні грудей, створюють відчуття сили, впевненості.
Зоровий контакт
Потрібно дивитись на аудиторію так, ніби ви розмовляєте з ними у приватній бесіді. Якщо дивитися прямо в очі вам незручно, тоді намагайтеся дивитися на брови, ніс або чоло. Не варто дивитися тільки у свої записи або поверх голів слухачів.
Контроль над голосом
Голос повинен бути спокійним та виказувати позитивне ставлення; використовувати свій голос для передачі впевненості, зацікавленості, ентузіазму тощо. Без використання голосових наголосів промова буде здаватися нудною та звучати невпевнено.
Швидкість
Промовець повинен використовувати швидкість свого голосу так, щоб все, що він робить, було зрозумілим. Виразно говорячи, ви змінюєте швидкість свого голосу. Швидко ви говорите тоді, коли хочете підкреслити поспішність дій, повільно тоді, коли пояснюєте свої ідеї. Промовці повинні виділяти важливі слова логічним наголосом, уникайте невпевненості, повільності у своїй промові, водночас не говоріть дуже швидко, ніби ви кудись поспішаєте.
Пауза
Паузи найкраще робити перед та після проголошення ідей, складних пунктів та розділів своєї промови. Пауза повинна бути настільки довгою, щоб слухачі були здатні з'ясувати сказані ідеї та приготуватися до сприйняття наступних. Але варто уникати примусових пауз (або просто вигуків). Пауза достатньої довжини виділяє сказані ідеї краще за всі інші засоби усного мовлення.
Звук
Виступ хороший лише тоді, коли вас добре чують. Треба говорити голосно та не дуже знижувати свій тембр голосу. Направляйте свій голос на слухачів, а не, наприклад, на стіну. Дехто змінює тембр свого голосу, щоб промова звучала цікавіше. Говоріть голосно, коли хочете підкреслити інтенсивність, та тихо, коли передаєте емоції.
Суб'єктивно голос може бути хорошим або поганим.
Хороший: спокійний, з переважанням низьких тонів, добре модульований, оксамитовий, керований, владний, інтонаційно забарвлений, виразний, природний, звучний, доброзичливий, довірчий, турботливий, теплий.
Поганий: вібруючий, скрипливий, гугнявий, шепелявий, хрипкий, тремтячий, боязкий, уривчастий, гучний, ледь чутний, безбарвний, помпезний, плаксивий, високого тембру, монотонний, невпевнений, нудний, слабкий, напружений.

Кiлькiсть переглядiв: 40