Шкільне самоврядування допомагає учням організувати власне життя і життя своїх товаришів. Адже взаємостосунки, які існують у класному колективі, розв’язування певних конфліктів, захист своїх прав та інтересів, спільні пошуки тих чи інших шляхів для виконання поставлених завдань – це і є перші кроки у доросле життя.Самоврядування – спосіб організації життя колективу, що передбачає активну участь дітей (на основі взаємодії з педагогами) у прийнятті й виконанні рішень для досягнення суспільно значущих цілей. Воно є методикою їх залучення до організації спільної діяльності.
Для сучасного випускника не так важлива сума знань, яку він може здобути у стінах школи, як вміння їх здобувати, ціленаправлено працювати над самим собою, вчитись аналізувати та застосовувати у конкретній ситуації. Тому змінюється завдання освіти: завдяки безперервному процесу навчання та розвитку творчість, прагнення росту та самореалізації мають стати сутнісною ознакою життя учнів.
Повноцінному учнівському самоврядуванню притаманна раціональна внутрішня організованість, що виявляється у загальній захопленості справою, нових ініціативах, високому рівні відповідальності за спільну справу.
У сучасних умовах постає соціальна потреба у наявності особистості, спроможної розв’язати і щоденні, і масштабні завдання, які забезпечують не просто виживання, а прогрес нації. Саме такою наукою управління є участь у шкільному самоврядуванні.
Самоврядування – це і реальний безперервний процес дедалі ширшого залучення учнів до громадських справ. Одним із найважливіших принципів виховання є забезпечення активної позиції учнів та їхніх представницьких органів у житті і колективній діяльності.
Відповідальність – це та категорія в класному самоврядуванні, без якої неможливе його становлення. Жодний індивідуальний підхід неможливий без визнання права особистості на самостійну творчу діяльність.
На сучасному етапі учням надається більше прав і повноважень, створюються широкі можливості для самореалізації кожного; вони здобувають управлінські уміння, вчаться жити в демократичному суспільстві.
З огляду на все вище сказане випливає мета та завдання класного (учнівського) самоврядування:
1. Усебічно розвиватися, самовдосконалюватися, самореалізуватися на благо собі, своїм ровесникам, школі, своїй сім’ї, родині, народові України.
2. Забезпечувати і захищати права та інтереси учнів на основі виконання правил і законів школи та класу.
3. Формувати почуття відповідальності, свідоме ставлення до участі кожного у вирішенні важливих справ класного та шкільного життя, оволодіти мистецтвом управління.
4. Сприяти реалізації інтересів, можливостей, бажань дітей.
5. Прагнути узгодженості й балансу інтересів між учнями й дорослими.
Актуальність мети та завдань учнівського самоврядування:
Сьогодні чи не найважливішим завданням навчально-виховного процесу є адаптація юного покоління до системи ринкових відносин, аби випускники не виходили зі стін школи лише з певною сумою знань, але байдужі до обраної справи, безініціативні. З огляду на сказане особливої уваги набуває формування в учнів навичок самоврядування. Це сприятиме оволодінню організаторськими уміннями, вихованню соціальної активності та відповідальності.