“Якщо маленька людина в маленькому місті сумлінно робить свою маленьку справу – Всесвіт стає кращим ”

/Files/images/nova_papka_2020/874ad7737f309924f60144bbb2a4cc83.jpg

/Files/images/nova_papka_2020/ac6a3d4f7cd47f9ffe833c1b24a3764b.jpg/Files/images/nova_papka_2020/eac16ae8e8027041e58803cf157ab353.jpg/Files/images/nova_papka_2020/216cca77f54ff3675d6783f35be1261f.jpg

/Files/images/osnny_bal_2013/парламент.jpg


Шкільне самоврядування допомагає учням організувати власне життя і життя своїх товаришів. Адже взаємостосунки, які існують у класному колективі, розв’язування певних конфліктів, захист своїх прав та інтересів, спільні пошуки тих чи інших шляхів для виконання поставлених завдань – це і є перші кроки у доросле життя.
Самоврядування – спосіб організації життя колективу, що передбачає активну участь дітей (на основі взаємодії з педагогами) у прийнятті й виконанні рішень для досягнення суспільно значущих цілей. Воно є методикою їх залучення до організації спільної діяльності.

Для сучасного випускника не так важлива сума знань, яку він може здобути у стінах школи, як вміння їх здобувати, ціленаправлено працювати над самим собою, вчитись аналізувати та застосовувати у конкретній ситуації. Тому змінюється завдання освіти: завдяки безперервному процесу навчання та розвитку творчість, прагнення росту та самореалізації мають стати сутнісною ознакою життя учнів.

Повноцінному учнівському самоврядуванню притаманна раціональна внутрішня організованість, що виявляється у загальній захопленості справою, нових ініціативах, високому рівні відповідальності за спільну справу.

У сучасних умовах постає соціальна потреба у наявності особистості, спроможної розв’язати і щоденні, і масштабні завдання, які забезпечують не просто виживання, а прогрес нації. Саме такою наукою управління є участь у шкільному самоврядуванні.

Самоврядування – це і реальний безперервний процес дедалі ширшого залучення учнів до громадських справ. Одним із найважливіших принципів виховання є забезпечення активної позиції учнів та їхніх представницьких органів у житті і колективній діяльності.

Відповідальність – це та категорія в класному самоврядуванні, без якої неможливе його становлення. Жодний індивідуальний підхід неможливий без визнання права особистості на самостійну творчу діяльність.

На сучасному етапі учням надається більше прав і повноважень, створюються широкі можливості для самореалізації кожного; вони здобувають управлінські уміння, вчаться жити в демократичному суспільстві.

З огляду на все вище сказане випливає мета та завдання класного (учнівського) самоврядування:

1. Усебічно розвиватися, самовдосконалюватися, самореалізуватися на благо собі, своїм ровесникам, школі, своїй сім’ї, родині, народові України.

2. Забезпечувати і захищати права та інтереси учнів на основі виконання правил і законів школи та класу.

3. Формувати почуття відповідальності, свідоме ставлення до участі кожного у вирішенні важливих справ класного та шкільного життя, оволодіти мистецтвом управління.

4. Сприяти реалізації інтересів, можливостей, бажань дітей.

5. Прагнути узгодженості й балансу інтересів між учнями й дорослими.

Актуальність мети та завдань учнівського самоврядування:

Сьогодні чи не найважливішим завданням навчально-виховного процесу є адаптація юного покоління до системи ринкових відносин, аби випускники не виходили зі стін школи лише з певною сумою знань, але байдужі до обраної справи, безініціативні. З огляду на сказане особливої уваги набуває формування в учнів навичок самоврядування. Це сприятиме оволодінню організаторськими уміннями, вихованню соціальної активності та відповідальності.

Кiлькiсть переглядiв: 885