Наприкінці квітня у Голованівському ліцеї імені Т. Г. Шевченка проходив пілотний етап міжнародного порівняльного моніторингового дослідження якості освіти PISA-2022. Він був організований Навчально-методичним центром якості освіти КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», координатором якого виступила Ліна Бутенко.

Вона також відзначила, що далеко не кожен освітній заклад має змогу долучитися до заходів такого високого рівня. І те, що Голованівський ліцей став учасником пілотного етапу міжнародного дослідження якості освіти PISA-2022, затвердженого Міністерством освіти і науки України, підкреслює статусність та високі заслуги навчального закладу на всеукраїнському рівні.

«PISA — найбільше міжнародне дослідження, що вивчає якість освіти: воно охоплює понад 80 країн, що становлять понад 80 % світової економіки. Участь у ньому беруть 15-річні школярі, які навчаються щонайменше у сьомому класі. Саме у цьому віці у більшості держав-учасниць діти закінчують основну школу, і вимоги до них у всіх країнах не надто відрізняються.

PISA не прив’язується до освітніх програм. Дослідження має на меті визначити рівень компетентностей, тобто здатність підлітка використовувати знання і вміння, отримані в школі, за можливих життєвих труднощів і викликів», – наголосила Ліна Миколаївна.

PISA оцінює 3 компетентності:

• читацьку: здатність до читання, розуміння й інтерпретації різноманітних текстів, з якими вони матимуть справу в повсякденному житті;

• математичну: здатність до використання знань і умінь з математики у подоланні різноманітних життєвих викликів і проблем, пов’язаних із математикою;

• природничу: здатність до використання знань і умінь з природничих наук для розв’язання різноманітних життєвих проблем, пов’язаних із певними науковими ситуаціями.

В анкеті, що додається до основного тестування, PISA також досліджує різноманітні аспекти життя учнів. Зібрані за допомогою опитування дані допомагають аналітикам простежити зв’язок між тим, як діти виконують завдання PISA, та різноманітними умовами їхнього життя і навчання. Наприклад, як впливають на освіту: міграційні процеси, соціально-економічний стан, піклування і підтримка з боку батьків, навчання в ранньому дитинстві, мотивація до навчання, повага до інших тощо.

Окрім того, PISA збирає інформацію про навчальні заклади, у яких навчаються діти, що залучені до тестування. Опитування адміністрацій шкіл та інших джерел, причетних до управління освітою, допомагають визначити залежність між результатами учнів і викладанням, навчанням та організацією шкіл, зокрема: кваліфікацією вчителів, ефективністю навчальних планів, практикою викладання, часом на навчання, лідерством та шкільним управлінням, залученням батьків до участі в шкільному житті, мікрокліматом у школі, загальними цінностями та інше.

«Ця інформація необхідна для того, щоб провести детальне вивчення чинників, які зумовлюють відмінності в читацькій, математичній і природничій грамотності учнів 15-и років як у межах країни, так і порівняно з іншими державами, – продовжила Ліна Бутенко. – Дані PISA допомагають урядам в усьому світі ефективно використовувати бюджет і змінювати освітні політики там, де це найбільше потрібно.

У дослідженні 2018 року взяло участь понад 80 країн світу, серед них вперше була й Україна. Основною предметною галуззю цього циклу було читання. Для держва-учасниць можливі дві форми роботи — комп’ютерна і паперова. Україна взяла участь у паперовій версії, тому всі варіанти тестових буклетів та опитувальників учні заповнювали вручну. Цього року наша країа ще планує взяти участь і у комп’ютерній версії тестування.