Сьогодні 208-ма річниця народження батька української нації, Тараса Шевченка.

Знаємо: нині розпростер Кобзар свої руки над Україною.

Бо ще тоді, коли писав він ці пророчі слова, вірив, що Україна оновиться.

Через біль, вогонь, кров і муку. Але оновиться. І постане, як Фенікс з попелу, прекрасною і всесильною.

Ми зараз проходимо через біль, вогонь, кров і муку. Аби постати оновленими і могутніми.

Тримай, батьку, над нами свої долоні. Вір у нас, допомагай нам своїм духом і словом. Ми не підведемо.

А кривавий супостат – ляже в український чорнозем. І проросте крізь нього золоте жито під блакитним українським небом.